Перейти до основного вмісту

Публікації

 ДЕНЬ 7 Плани були великі, але час збігав і треба було нагодувати сім”ю чимось ситним. На запит, щоб вони хотіла, майже зажди звучить для них чарівне слово “КАРТОПЛЯ”. Отже, елементарно. Буде смажена картопля, курячі крильця і я дуже хочу   Камамбер  в якійсь незвичній ролі . Салат з сиром Для нього я взяла листя міксу салатів, половинку груші нарізала тоненькими пластинками і підтомила на вершковому маслі на пательні. Тоненько нарізала салатну цибулю, кубиками сир з пліснявою, декількапластинок тоненьких балика порвала туди і запрвила все соусом . Соус: 1 ч.л. французької гірчиці, 1 ст.л.олії, 1 ст.л. соєвого соусу та 1 ч.л.меду. Салат з сиром Торт нашвидку Зварити крем заварний ( яйце, 400мл молока, 2 ст.л.борошна, цукру 3 ст.л., вершкове масло) Слоями викладати будь-яке печиво і заливати соусом. Крихтами засипати верхній шар. Торт нашвидку Я розумію, що в кожної господині свої секрети та таланти. Можливо, мої страви вам здадуться простими, але, все ж таки , смачними)))...
Останні дописи
  День 6 Думки про новий рецепт не полишали мене. Шукаючи книги чи кулінарних блогерів, я намагалась на чомусь зосередитись. Прикро, але все, що можна знайти з книг в інтернеті, то треба спочатку купити. Хоча і потрібна річ, але зараз досить складно виділити кошти на книги. Тому, зацікавившись книгою Тетяни Юшиної “Твої найкращі рецепти”, я вирішила знайти її в Інстаграмі та там глянути те, що мені б припало до душі а , можливо, спростити чи повторити його. Так з”явилась Курка аля “по фламандськи”. Курки не було поряд, прийшлося бігти до супермаркету за крильцями та гомілками. Вибачте, що мали в наявності))). Надворі прохолодно, сиро, десь чути вибухи, але треба жити) Гомілки та крильця посолила, поперчила, замаринувала у 250мл темного пива. В цей час порізала 2 цибулинки та печериці. Обсмажила “курку” , засипала цибулею і грибами , залила залишками пива і тушкувала на повільному вогні. Наприкінці додала ароматного чабрецю (гілочки якого знайшла на полиці в супермаркеті серед зе...
  День 5 Мабуть, загруженість дала свої результати, бо ідей з приводу чогось цікавого не з”явилось на горизонті . Саме тому, щоб не відкладати думки ці на вечір, я вирішила вранці приготувати овочевий суп. Так як в мене є вдома чоловік, то такою стравою він не буде ситий, тому суп робила на м”ясному бульйоні. Рецепт: Бульйон закипів і в нього додала подрібнені овочі. Картопля ( 2 шт), морква (1 шт) , цибуля (1 шт) були порізані кубиками і засипані в кастрюлю. В холодильнику знайшла 2 суцвіття брюсельської капусти та цвітної. Їх розрізала і теж додала у киплячий бульйон. І ще побачила в судочку “завалялись” 4 шт печериці, які були швидко “пошматовані” для подальшого варіння. Все це кипіло і по кухні вранці потягся аромат не свіжозвареної кави , а овочевого чаклунства))) Сіль за смаком, перець, пошаткована зелень і трішки вершкового масла. Смакота як для мене. Зрозуміла, що треба вчитись робити гарні фото(((
  День 4 У мене була напівбезсонна ніч. Прокидаючись я думала , що саме приготувати. З одного боку , ця процедура спростила мені життя, бо я знаю, що буде на вечерю чоловікові, а з другого боку - це стало обов”язком. Я не зможу відмазатись))) Те, що в мене залишилась , мабуть, тільки російськомовна література, то це точно. А моєю ідеєю була саме спроможність творити рецепти за україномовними виданнями. Спробуємо виправитись за допомогою перекладача та своїх мізків))) Здебільшого, в середньостатистичної господині, до якої і я себе прирівнюю, запаси в холодильнику (не морозильної камери ,де все у наш час “ПРО ЗАПАС”)знаходяться в стані до середини тижня за висловом “Там повісилась миша”. Не тому, що там дійсно щось є таке, а тому, що все поживне вже з”їли, а інше треба готувати. Це не проблема, але час. Тому, обдумуючи цю ситуацію, я зупинилась на книзі книга видана в 2017 році в Білій церкві. Швидка запіканка з куркою та цвітною капустою на лаваші Рецепт: Куряче філе (150 г) ...
  День 3 мого “марафону кулінарного мистецтва”))) Сьогодні вже другий день зими. На вулиці зранку йде дрібна мряка, все навкруги мокре , настрій зникає і сірість накриває вас з головою. Відчуття реально такі. Але на роботі не засумуєш, бо немає часу, а по дорозі додому в голові з”являються неймовірні ідеї з книги із рецептами. Колись давно, коли дивилась передачі з Картатою Потатою, то мене вона зачаровувала. На устах посмішка, мотається по кухні, готує різну смакоту і розмовляє українською. Але в 2000 -х це, здавалось, не було популярним. Передача транслювалася якийсь час і досить недовго. Пізніш я купила книгу з її рецептами. Не скажу що там все прямо цікаво, бо деякі продукти незнайомі для нашої території, але є і рецепти , які б можна спробувати: “ Тарт Татен з грушею ”,” Львівський сирник ”,різноманітні торти. Прикро, але працюючі господині намагаються викрутитись і зробити на вечерю після виснажливої роботи щось , скажем так, їстівне))). Насправді я перебільшую в деякій м...

День 2 мого марафону. Відьмак на кухні))

Колись в 90-х роках, зайшовши до бібліотеки, я взяла прочитати одну із книг Сапковського”Відьмак”. Прикро, але прочитала я чомусь лише , можливо, 10-15 сторінок і закинула. Не припала вона мені до душі. У 2000-х переглянула польський серіал “Відьмак” з цікавістю, але без захоплення. А от серіал від «Netflix» захопив і , лише тоді, я перечитала книги Сапковського, хоча зараз я залюбки читаю їх українською, вивчаючи і її заразом)))Син , побачивши моє захоплення і перебуваючи на відновленні у Львові , придбав мені декілька книг і, як “вишеньку на тортику”, ще і “Відьмак. Офіційну кулінарну книгу”.Безмежно вдячна авторам за те, що я змогла поринути в ту епоху і змогла спробувати дещо з неї. На ваш розсуд, в українському виконанні . “Канапки з куркою, маринованою в кендвенському стауті” “Аромат свіжоспеченого хліба повільно линув між столами …” Прикро, але в мене так не вийшло. Робота тривала до 17-00 і в магазині вже пекарня зачинилася. Прийшлося купити звичний для нас чорний ...

День 1 мого марафону знань)))

Я не знаю чи читатиме ці дописи хтось, чи писатиму я сама собі, але це стимул дотриматись свого слова. Вчора, вирішивши приготувати страву за книгою Ольги Франко (хотіла саме першопроходцем бути з українською кухнею),я стикнулась з масою нового , чого раніше не знала. Проживаючи на території Слобожанщини, спілкуючись в особистому житті в основному суржиком(мене зараз заплюють), я почула слова, які не завжди могла сприйняти при приготуванні їжі. “Запражка”,”настромити на рожен”,”легуміна”,”вудженина”,”коляндра”, “накладанці” тощо. Було досить складно зоорієнтуватися у часі щодо рецептури і , іноді, дозування робилося, можна сказати, на око. Коли просиш в когось дати рецепт смачної страви, то багато хто з господинь говорить про те, що все робили на свій смак і за “глазоміром”. Тобто так, як їй здавалось краще. Можливо і в ті часи, а книга написана в 1929 році, багато із чарівних українських жіночок все робили суто за своїм смаком. Хоча я не вважаю, що це погано, просто навіть славно...