День 1 мого марафону знань)))

Я не знаю чи читатиме ці дописи хтось, чи писатиму я сама собі, але це стимул дотриматись свого слова. Вчора, вирішивши приготувати страву за книгою Ольги Франко (хотіла саме першопроходцем бути з українською кухнею),я стикнулась з масою нового , чого раніше не знала. Проживаючи на території Слобожанщини, спілкуючись в особистому житті в основному суржиком(мене зараз заплюють), я почула слова, які не завжди могла сприйняти при приготуванні їжі. “Запражка”,”настромити на рожен”,”легуміна”,”вудженина”,”коляндра”, “накладанці” тощо. Було досить складно зоорієнтуватися у часі щодо рецептури і , іноді, дозування робилося, можна сказати, на око. Коли просиш в когось дати рецепт смачної страви, то багато хто з господинь говорить про те, що все робили на свій смак і за “глазоміром”. Тобто так, як їй здавалось краще. Можливо і в ті часи, а книга написана в 1929 році, багато із чарівних українських жіночок все робили суто за своїм смаком. Хоча я не вважаю, що це погано, просто навіть славнозвісний український борщ буде в кожної абсолютно різний))) Отже, гортаючи книгу, я зупинилась на простенькій картоплі. Лише вчора говорила про смажену, а сьогодні вирішила зробити ”Картоплю, надівану бринзою”.

Для цього взяла ( на око ) картопельку, почистила, зрізала вершки і виколупала в серединку тунелі)) Обрізки серединок та “тунельок” картоплі треба зварити, але в мене не дуже гарна піч для запікання, тому я до напівготовності (перевіряла зубною паличкою) зварила обрізки та і самі картоплинки.

Начинка: зварені серединки з картоплі змішала з бринзою, додала 2 ст.л. сметани, 1 жовток, 1 ст.л.масла, посолила, поперчила і цією масою начинила картоплю та поставила до печі на 15 хв. А до неї на тарілку додала ще і вимочену у молоці печінку. За свої ??? скільки років я не знала, що її треба солити майже наприкінці, щоб вона не стала твердою. Чесно кажучи, я не чекала такого результату. Воно дійсно було смачно))) Отже, перший день подолала. Яке завдання на 2 день? Тепер на мої очі впала книга, яку подарував мені син.

Отже завтра спробуємо щось від чаклунського)))